Сергій Кошелєв та його ГАЗ-69

ГАЗ-69

На минулих вихідних довелось мені покататись по Чорнобильський Зоні з Сергієм Кошелєвим на його ГАЗ-69. Хто такий Сергій Кошелєв? Деякі вважають його міфологійним персонажем, якого насправді не існує і ніколи не існувало, у фільмах його ролі виконують відомі актори у гримі, або змодельовані і анімовані 3D-моделі. Людина-сталкер, яка вже більше 20 років по суті живе у розвалі 4 блоку ЧАЕС, відеооператор Об'єкту «Укриття», людина яка облазила весь «Саркофаг», кожну шпаринку і закуток, і все відео зняте за останні 20 років у зруйнованому 4 блоці - робота Сергія Кошелєва. Багато хто після такого засумнівається в його реальності... Так ось знайте - Сергій Кошелєв насправді існує!

А ще у Сергія є чудова машина ГАЗ-69.

ГАЗ-69 - це олдскульний совєтській «джип». Його почали випускати у 1952 році на Горьковському автозаводі, а у 1956 році виробництво перенесли на Ульянівський автозавод де «69» випускали до 1972 року. Як і вся техніка подвійного призначення тих років (для Армії, для Народу), авто вийшло надійним і невибагливим. Тут не боїшся сильно хлопнути дверкою, більше того - тільки так її можна надійно зачинити :). Можна сісти на капот і він не продавиться, можна їхати по лісу і не боятись, що гілки дерев пошкрябають фарбу. З-за короткої бази, великого кліренса і ресорної підвіски машина має неповторну стрибучисть, за що й була прозвана в народі «Козел». «Козлик» має неповторний шарм «справжньої» машини. Машина, яку робили в ті далекі часи, коли ще все було «справжнім», а не як зараз - одноразовим. На зміну «Козлику» в 1972 році прийшов УАЗ-469, але це вже було не те...

Сергій Кошелєв та його ГАЗ-69 у Чорнобилі

Так, ви мабуть вже здогадались, що я (як і Сергій) фанат цієї машини. І до того як придбати свою (так, вона дівчинка :) WV-Polo, нишпорив по інтернетах і газетах об'яв у пошуках «Козлика» на продаж. Але пропозицій не було, а ті що зрідка попадались були просто купою металобрухту. Хисту до ремонту автомобілів, а швидше до їх реставрації в мене немає, то ж досить швидко я розпрощався з цією ідеєю. Чи шкодую я що купив Polo, а не ГАЗ-69? Ні, ні в якому разі. Вона зручніше, комфортніше, економічніше, швидше. На ній мене пускають у ЄС до друзів німців. Та й по лісах-полях я також на ній катаюсь потихеньку, але ГАЗ-69... Як перше кохання.

ГАЗ-69. ЧАЕС

За спиною Сергія Кошелєва його робоче місце - Об'єкт «Укриття» (по народному - «Саркофаг»).

Від ЧАЕС ми прямуємо до Прип'яті. В машині шумно і приходиться кричати один одному у саме вухо.

- Мене якось зупинив один на дорозі, каже продай. Для кіностудії. П'ять тисяч доларів дам за неї. Ні, вона ж для душі, ну як її продати?!

- А запчастини до неї? Це ж проблема.

- Що? А, проблема, звичайно. Та поки-що нічого не ламалось.

ГАЗ-69 у Прип'яті

- Заїдемо у двір першої школи?

- А чого ні? Заїдемо.

Гілки дерев шкребуть по бортах і б'ють по брезентовому тенту.

Сергій Кошелєв та його ГАЗ-69. Прип'ять. Весна 2010 року

- А якого вона року випуску?

- 1958.

- п'ятдесят два роки машині!

1958 рік. Цього року Шарль де Голь став президентом Франції, помер письменник Михайло Зощенко, народився співак Майкл Джексон, а з конвеєру Ульянівського автозаводу зійшов ось цей ГАЗ-69.